Якби мені ще місяць тому хтось сказав, що таке може статися в Україні, я б розреготався. Активіста-природоохоронця, котрий захищав заповідник? Бізнесові структури? За те, що він завадив промислу не нафти й не золота, а звичайного піску? Вб"ють?! Не сміши, друже, - сказав би я цій людині, - ми таки Україна, а не Колумбія. Так, тут бардак і дерибан, тут стаються вбивства, але такий бєспрєдєл - це хіба в страшному сні.
Однак же, це сталося. І те, що сталося, шокувало мене не менше, ніж свого часу смерть Георгія Гонгадзе. Активіста-еколога, що завадив красти пісок з Жукового острова, вбили у дворі власного будинку після того, як він добився припинення крадіжок.
Що ж такого в цьому вбивстві? Який страшний Рубікон перейшла Україна? Що примусило мене відчути справжнісінький страх та відчай, коли я дізнався цю інформацію? Чим цей злочин відрізняється від десятків вбиств, що кояться щодня в Україні?
Коли наркоман вбиває перехожого задля дешевої мобілки, його тілом володіє абстинентний синдром, який примушує його знайти гроші будь-якою ціною. Коли він садить ножа в серце жертви, він не думає, чи варто це робити, чи ціль виправдовує засоби, і слово "тюрма" не зринає в його голові. Гопник просто не думає. Це вбивство жахливе і гидке, однак його можна більш чи менш логічно пояснити.
Коли політичний режим, що оперує мільйонами людей та трильйонами доларів, усуває якогось одного незручного журналіста чи політика, це теж логічно пояснюється. Якщо опозиція переможе, диктатурі буде що втрачати. Режим, застосувавши аналіз, знаходить критичну точку і б"є. Вбивство некрасиве, ризиковане, але воно вимушене, і воно продумане й ефективне. Сміливий журналіст загинув, його подвиг ніхто не бажає повторити. Ціль більш ніж виправдовує засоби.
Те, що сталося у випадку загиблого Олексія Львовича Гончарова, особисто для мене не має ніякого пояснення. Зарібок фірми, яка крала пісок, не порівнюється з величинами державного дерибану. Збитки, які завдав пенсіонер ділкам, вимірюються, либонь, максимум чотиризначними цифрами: в такі суми обійшовся би хабар міліції чи прокуратурі, котра закрила б потім очі на браконьєрство, і воно звично відновилося б за пару тижнів. Не становив чоловік загрози, яка могла призвести до шалених втрат, ув"язнень бізнесменів чи інших радикальних бід. Тим не менше, знайшовся ланцюжок достатньо розумних, достатньо небідних людей, які раціонально запустили машину замовного вбивства.
Вбивства! П"ятдесятирічного активіста-еколога! За пісок!
Подробиці
http://maidanua.org/static/mai/1243589115.htmlTags: Гончаров, Майдан, вбивство, екологія
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
amckh's journal
